Івано-Франківська група «Єдність» від самого свого заснування мала тісні контакти з групою Ал-Анон «Гармонія». Група Ал-Анон була утворена раніше ніж група АА в нашому місті. Вона приймала активну участь в утворенні нашої групи АА. А далі, якось ненав’язливо опікувалась справами групи АА «Єдність». Більшість членів групи АА тільки виписалися з наркології, не мали ані грошей, ані роботи. Але ми мали стійке бажання бути тверезими і приймали любу допомогу, яка могла допомогти нам залишатися тверезими. Але одна справа робота в групі, а друга справа пристосування до нового життя. І в цьому русі до нового, дуже добре сприяла активність паралельної спільноти – групи Ал-Анон. Вони приходили на всі відкриті збори, ініціювали спільне святкування Нового року, підштовхнули нас до організації першого святкового Форуму АА. Тобто, вони були тим локомотивом, що вів нас до тверезості і організації того нового життя, про яке ми ще не могли й мріяти. Тоді ми були ще дуже слабкі для того, щоб самостійно ініціювати будь-які ідеї і здійснювати їх. Група АА «Єдність» була заснована в вересні 2002 року, а вже в 2003 році в надрах Ал-Анону виникла ідея зробити виїзд на відпочинок в Карпати. Всю організацію вони взяли на себе, від нас вимагалась лишень присутність. Відпочинковою базою було обрано місто Яремче, санаторій профспілки медиків «Прикарпаття». Житло і харчування були безкоштовними, ми платили лишень за проїзд. Так відбувалося три роки поспіль. У нашому відпочинку приймали участь представники інших міст і груп. Наприклад: Львову і Одеси. Але плин часу все змінював. Ми стали на ноги, у нас з’явилася робота, гроші, відповідальність перед близькими і рідними, що й привело до падіння інтересу до такого відпочинку. Останньою крапкою стало знищення профспілкового санаторію, ми втратили напрацьовані зв’язки. Група АА «Єдність» зайнялася своєю внутрішньою роботою. Пройшло п’ять років, багато, що змінилося довкола нас. Група Ал-Анон, вважаючи, що виконало свою роботу, призупинила своє існування. Ми вже, на той час, навчилися робити самостійно. Організовувати свої святкові Форуми, або виїжджати на інші заходи АА. А потім почалася нова історія нашої групи АА.
В травні 2010 році у мене стався інфаркт. Я лежав в лікарні, дивився в вікно на чудову сонячну погоду і мріяв поїхати десь на природу, щоб відпочити від всієї цієї лікарняної суєти. Ідею відпочинку прийшлося відкласти на рік. І вже в 2011 році на робочому засіданні групи АА, ми прийняли рішення відновити наш спільний виїзд на природу з представниками групи Ал-Анону. Тепер, це вже була наша відповідальність, і наш усвідомлений вибір. Михайло взяв свою машину, і ми поїхали в гори. Приїхали в Яремче, пішли на базар і почали розпитувати у продавців про можливість розміщення людей на принципах зеленого туризму. У мене були чіткі критерії для вибору місця відпочинку:
- Подалі від людей і загальної туристичної суєти.
- Ближче до живої природи. За парканом мали починатися гори, а недалеко мала бути ріка з прозорою водою.
- Відпочинкова база мала розміщувати не менше 30-ти осіб. Мало бути харчування, місце для машин і все це за доступними цінами.
Ось з цими критеріями ми ходили по базару і розпитували людей. Здавалося, що наші зусилля марні, але найшлася людина, яка порадила нам звернутися на базу відпочинку МЧС. Ми поїхали і знайшли цю базу, видзвонили і зустрілися з дівчиною, яка займалася розселенням людей. Ми ще раз пояснили їй критерії наших побажань, і додали, що це має бути не в Яремче. Вона подумала і сказала, що знає декілька місць. Тоді сіла на свою «Ниву» і сказала слідувати за ними. Проїхали Яремче, Ямно і в’їхали в Микуличин. Зразу на в’їзді повернули вправо і в гору до крайньої від лісу хати. Тоді я і сказав Михайлові: «Здається, ми знайшли, що шукали. Ось тобі гори з лісом, а ось тобі ріка з чистою водою. Цивілізація є, але вона на розумній відстані, щоб не заважати відпочивати і займатися на засіданнях групи». Ми зустрілися з господарями: Оксаною і Іваном, вони розповіли про ціни і умови проживання, нагодували нас. Ми подякували нашій провідниці і сказали, що знайшли все, що шукали. Ціна проживання в 2011 році була 30 гривень, з дворазовим харчуванням. Погода була хороша, ми трохи відпочили, піднялися в гори, роздивилися навкруги і залишилися задоволеними. В липні 2011 року відбувся перший заїзд. Нас було близько 30 чоловік, членів групи АА, Ал-Анон і дітей. Табір відбувся. Чотири дні ми займалися активним відпочинком, ходили в гори, збирали гриби, трави і ягоди, купалися в ріці, а по вечорах проводили відкриті групи. Наш задум виявився успішним і ми почали пропагувати його серед інших груп різних міст України. Поступово підтягнулися і наші друзі закордону. Наша ідея основувалася на таких принципах:
- Ми вважали, що хоча би раз у рік сім’ям алкоголіків потрібно виїхати десь на відпочинок і побути один на один з природою.
- Спільний відпочинок, як і спільні справи укріплюють саму сім*ю і членів споріднених спільнот.
- Зміна обстановки покращує світосприйняття і якість роботи на засіданнях групи АА.
З того часу, ми проводимо такі «Карпатські зустрічі» на регулярній основі, в один і той самий час – друга неділя липня місяця. Провівши розмови на робочому зібранні групи АА «Єдність», отримавши підтримку групи АА «Альтернатива», ми прийняли рішення проводити свій святковий Форум на початку липня, перед виїздом у Микуличин. Тверезе життя продовжується. Воно диктує нові зміни і ми з радістю приймаємо все нове, що покращує наше життя і укріплює нашу тверезість.
Від групи «Єдність» 06.08.2019 року Віктор Карабет.